Кейс · Питне водопостачання

Станція знезалізнення води до 30 м³/год

Руді плями на сантехніці й характерний присмак — це залізо. Але коли поруч є марганець, схема змінюється.

Станція знезалізнення води зі свердловини продуктивністю до 30 м³/год
Станція знезалізнення води зі свердловини продуктивністю до 30 м³/год

Задача

Свердловинна вода з перевищенням одразу по двох металах: залізо 4,0 мг/дм³ за норми 0,2 і марганець 0,9 мг/дм³ за норми 0,05 — тобто приблизно двадцятикратне перевищення по кожному. Складність не в самих цифрах, а в тому, що марганець окиснюється значно повільніше за залізо й потребує сильнішого окиснювача: схема, розрахована лише на залізо, залишає марганець на виході. Решта показників — сухий залишок 450 мг/дм³, жорсткість 6,2 мг-екв/дм³ — були в нормі, тож завдання зводилось рівно до двох металів.

Вхідні дані проєкту

Тип обʼєктаПитне водопостачання
Продуктивністьдо 30 м³/год
ДжерелоСвердловина
ПроблемаЗалізо 4,0 мг/дм³ і марганець 0,9 мг/дм³ — обидва з перевищенням
ОкисненняРеагентне — дозування гіпохлориту натрію (аерації немає)
ТехнологіяГіпохлорит + каталітичне завантаження
Сухий залишок450 мг/дм³ — у нормі, знесолення не потрібне
Жорсткість загальна6,2 мг-екв/дм³ — пом'якшення в задачу не входило

Технологічне рішення

  1. 1

    Дозування гіпохлориту натрію

    Окиснення тут реагентне, а не повітрям: насос-дозатор вводить гіпохлорит натрію перед фільтром. Двовалентне залізо й марганець переходять у нерозчинну форму — у вигляді осаду, який уже можна затримати завантаженням. Саме наявність марганцю й вирішила вибір на користь сильного окиснювача.

  2. 2

    Каталітична фільтрація

    Завантаження працює у зв'язці з окиснювачем: прискорює реакцію на своїй поверхні й одночасно затримує утворений осад. Марка завантаження добирається під співвідношення Fe/Mn — частина каталітичних засипок саме на хлорі й розкриває свій ресурс.

  3. 3

    Зворотна промивка

    Автоматична промивка вимиває накопичений осад. Її інтенсивність і тривалість рахуються під конкретне завантаження — недопромитий шар злежується.

Склад обладнання
  • Насос-дозатор гіпохлориту натрію з баком реагенту
  • Фільтр із каталітичним завантаженням
  • Керуючий клапан з програмою зворотної промивки
  • Вузол відбору проб до та після фільтра

Показники води до і після

ПоказникОд.До очищенняПісля очищенняНорма
Залізо загальнемг/дм³4,00,02≤ 0,2
Марганецьмг/дм³0,90,01≤ 0,05
pHод.6,87,36,5–8,5
Сухий залишокмг/дм³450450≤ 1000
Жорсткість загальнамг-екв/дм³6,26,2≤ 7,0

За лабораторними аналізами обʼєкта. Залізо знято на 99,5 %, марганець — на 98,9 %; на вході обидва перевищували норму приблизно у 20 разів. Сухий залишок і жорсткість станція свідомо не змінює: вони були в межах норми, а зайвий ступінь — це зайві гроші замовника й зайва точка відмови. pH піднявся з 6,8 до 7,3 як наслідок окиснення й видалення вуглекислоти, окремої корекції для цього не знадобилось.

Результат

  • Залізо 4,0 → 0,02 мг/дм³ — знято 99,5 % за норми 0,2
  • Марганець 0,9 → 0,01 мг/дм³ — знято 98,9 % за норми 0,05
  • Прибрано руді відкладення в трубопроводах і на сантехніці
  • Мінеральний склад води збережено: сухий залишок і жорсткість не змінились
  • Промивка працює автоматично, без ручного втручання
Чому тут гіпохлорит, а не аерація — і до чого тут марганець

Залізо окиснюється киснем повітря вже за pH близько 7, тому для «чистого» заліза аерації зазвичай досить — і це найдешевший шлях, без реагентів і витратних матеріалів. З марганцем цей шлях не працює: киснем повітря він окиснюється надто повільно, а помітна швидкість реакції починається лише за pH близько 9 — це вже не водопідготовка, а корекція лужності всієї води.

Тому у воді, де є обидва метали, схема рахується по марганцю: якщо піде він — залізо піде тим більше. Зворотна логіка не працює, і саме на цьому найчастіше горять: ставлять аераційну колону, залізо йде, а марганець проскакує наскрізь — замість рудих плям замовник отримує чорні.

На цьому обʼєкті окиснювачем працює гіпохлорит натрію: він знімає обидва метали за робочого pH води, без підлуговування. Аерації в схемі немає взагалі. Плата за це — реагентне господарство й дозатор, тобто трохи вищий OPEX проти аерації; виграш — марганець, який інакше довелося б ганяти через складнішу й дорожчу схему.

Часті запитання

Чому вода з крана прозора, а в баку зʼявляється рудий осад?
Це двовалентне залізо: у свердловині, де кисню немає, воно розчинене й невидиме. На повітрі поступово окиснюється й випадає в осад — тому вода й «іржавіє» вже після крана. Завдання водопідготовки — провести це окиснення керовано, до фільтра, і затримати осад там, а не в бачку унітаза.
Чому не аерація, а реагент?
Через марганець. Аерація добре бере залізо, але марганець киснем повітря окиснюється надто повільно за нормального pH. Гіпохлорит натрію — сильніший окиснювач і знімає обидва метали без підлуговування води. Якщо марганцю у воді немає, аерація зазвичай вигідніша: немає реагенту, немає дозатора, немає щомісячної статті витрат.
Чи потрібне знезалізнення перед пом'якшенням?
Так. Залізо забиває іонообмінну смолу й «отруює» її — пом'якшувач після цього не відновлюється звичайною регенерацією. Порядок ступенів у схемі не довільний.
Скільки води йде на зворотну промивку?
Залежить від площі фільтра й типу завантаження. Це треба закласти в дренаж заздалегідь — недостатня інтенсивність промивки з часом злежує шар.

Деталі обʼєкта подані узагальнено — назву замовника розкриваємо лише за його погодженням. Усі реалізовані проєкти.

Безкоштовна консультація

Схожа задача на вашому обʼєкті?

Надішліть аналіз води та вихідні дані — прорахуємо схему й підготуємо КП.

+380 67 443 37 87

Що потрібно вирішити?

Яка вода на вході?

Скільки води потрібно?

Є аналіз води?

Куди надіслати розрахунок?

Натискаючи кнопку, ви погоджуєтесь на обробку контактних даних для звʼязку.

Питання? Напишіть у Telegram